Скільки міді в електродвигуні й трансформаторі

Двигун: де саме сидить мідь

У асинхронному двигуні мідь — це обмотка статора. У дрібних машинах на неї припадає помітна частка ваги, у великих відсоток менший, зате абсолютна кількість набагато більша: обмотка потужного цехового двигуна важить кілограмами. Решта конструкції — сталь корпусу й осердя, чавун лап і кришок, підшипники. Тому цілий двигун приймають не за мідною ставкою, а за домовленістю: договірна. Це не хитрість, а відображення того, що більша частина ваги в ньому — чорний метал.

Коли розбирати варто

Правило зводиться до співвідношення часу й виходу. Дрібні двигуни від вентиляторів, побутових насосів, приводів розбирати вручну довго, а обмотка там на кілька сотень грамів — простіше здати як є. Великі промислові машини — інша справа: там обмотку відділяють і здають як мідь окремою позицією, замість того щоб топити її вагою чавунного корпусу. Саме так роблять ремонтні дільниці, де двигуни списують партіями.

Трансформатор: спершу з'ясуйте метал обмотки

Тут головна розвилка. Обмотка буває мідною й алюмінієвою, різниця в ставці кратна, а зовні до жили не дістатися. Загальний орієнтир такий: силові трансформатори старих серій частіше мідні, значна частина пізніших — алюмінієві; у малих сухих трансформаторах і дроселях приладів зустрічається і те, і те. Не покладайтеся на вагу корпусу — вона нічого не скаже. Найпростіше зняти оглядову кришку або показати паспортну табличку на фото: за серією й даними ми підкажемо ймовірний метал і чи окупиться розбирання.

І окремо про те, чого робити не можна: обмотку не палять. Обпалена мідь темніє й переходить у нижчий сорт, а горіння лакової ізоляції отруйне. Знімайте ізоляцію механічно або здавайте кабель і обмотку як є — розрахунок піде за чистим виходом металу.