Латунь чи бронза: як відрізнити

Проба перша: свіжий зріз

Поверхня не показник, потрібен метал під нею. Зробіть надфілем невеликий спил у непомітному місці й подивіться на колір. Мідь — виразно червоно-рожева. Латунь — яскраво-жовта, іноді з золотистим тоном. Бронза — темніша й «брудніша» за латунь: залежно від складу вона червонувато-коричнева, сірувата або жовто-бура. Один спил дає більше, ніж година роздумів над зовнішнім виглядом.

Проба друга: як поводиться стружка

Це найнадійніша ознака після кольору. Латунь ріжеться в'язко й дає довгу закручену стружку, ножівка йде в ній рівно. Бронза кришиться дрібною крихтою — стружка розсипчаста, майже порошок. Мідь узагалі не дає стружки в звичному розумінні: вона мажеться й забиває зуби пилки. Якщо ви маєте доступ до наждака чи ножівки, цієї проби зазвичай достатньо.

Проби третя й четверта: вага і звук

Бронза при однаковому об'ємі зазвичай важча за латунь і твердіша на дотик. Ударте по деталі чимось металевим: латунь відгукується дзвінко й довго, бронза — глухо й коротко. Жодна з цих двох ознак сама по собі не вирішує, але разом із кольором зрізу й характером стружки складається впевнена картина.

Коли не гадати

Масивні втулки, черв'ячні колеса, корпуси арматури, вкладиші — саме ті деталі, де плутанина трапляється найчастіше, а вага велика, тож помилка в ставці помітна в підсумковій сумі. Такі речі не сортуйте «на око»: надішліть кадр зрізу, і метал назвемо до відправлення. І головне правило пакування: латунь і бронзу не змішують в одній тарі. Здані разом, вони будуть пораховані за нижчою з двох позицій — і сперечатися про це біля вагів уже пізно.